2 Corinthians 3

А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці! 1Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть, 2для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це? 3Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі! 4

Де Дух Господній, там воля

5Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас? 6Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! 7Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. 8Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, 9не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. 10І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. 11Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, 12скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! 13Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! 14Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, 15бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! 16Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, 17а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. 18Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.